Додаток до книги
В наші дні можна побачити шахи, на вітрині крамниці, різних форм: металеві, дерев’яні, пластикові
та навіть шоколадної роботи. Останній варіант мабуть краще зберігати в холодильнику,
бо розтане… а що робити, якщо ще не встигли ними намилуватися.
Існують навіть шахи відповідно до культурної або
історичної тематики від Античності до сьогодення.
Для кожного з нас шахи мають свою мету. Для одних – це
прекрасний спосіб проведення дозвілля з друзями або в колі сім’ї. А, якщо дорослим самотньо, вони легко вмовлять своїх
дітей скласти компанію та зіграти. Якщо ваша дитина непосидюча, то шахи їй
стануть у нагоді й допоможуть розвинути стриманість.
Шахи – це також чудовий спосіб покращити пам'ять та
підсилити увагу. Оскільки треба зосередитися над кожним кроком суперника,
пам’ятати досвід попередніх невдач та успіхів, проявити власний підхід і
показати свою майстерність. Вони розвивають
стратегічне та логічне мислення, інтуїцію, що щільно переплітаються з
життєвим досвідом.
В шахи завжди грали видатні люди й вважали, що це
престижно. Згадаймо літературу, де французький король Людовик XIII часто грав з кардиналом Рішельє. В шахи грали Т.Джефферсон,
У.Шекспір, М.Сервантес і Наполеон I. Попри те, що
останній не був сильним гравцем, але його образ став частиною шахової історії.
Особливість шахової гри в тому, що випадковість зведена
нанівець. Тут не можна сховати фігуру, позиції відкриті, все видно, як на
долоні. Немає козирів, для перемоги треба проявити майстерність і творчий
підхід. Чесна гра. Це боротьба ідей та стратегій, тому треба вміло маневрувати.
Щоб зіграти, не потрібна команда, бо це гра двох гравців.
На змаганнях суддя не може вплинути на перебіг гри, окрім
поодиноких випадків, і то не завжди. Ви повинні бути впевнені лише в собі.
Віра, воля та майстерність, як складові успіху, вам допоможуть перемагати.
Тренуйтесь, аналізуйте свої зіграні партії, знаходьте помилки в грі й сильні
ходи, та побільше грайте. Так ви станете найкращими.
Бажаю успіхів!
Коментарі
Дописати коментар